Неодмінною умовою дослідження історії населених пунктів є
вивчення топонімії. Одні назви народжуються, інші зникають, одні живуть довго,
інші – лише короткий період… Часто топонім живе до того часу, поки живуть люди,
які його пам’ятають. З часом він стирається з людської пам’яті, залишаючись
лише в джерелах. Цей процес є постійним та незворотнім, тому існує необхідність
фіксації назв певних місцевостей у топонімічних словниках.
1. Назва населеного пункту: с. Радківці
2. Частини села: Осадьби, П’ятихатки
3.
Назва лісів: Попів ліс був власністю попа)
4.
Сади: Андріїв від імені господаря цього садка, якого було
репресовано), Колгоспний за селом, який садили, коли створювався колгосп)
5.
Назва криниць: Маркова дуже стара, її викопав чоловік, якого звали
Марко)
6.
Урочища: Глиняники люди довгий час брали глину), Піски брали
пісок).
Комментариев нет:
Отправить комментарий